Зарубіжна література - це сходинки до пізнання духовної скарбниці людства. Формуючи планетарне мислення школярів, ми виховуємо в них і національну самосвідомість, розглядаючи українську культуру як невід’ємну частину загальнолюдської. Завдяки зарубіжній літературі з’ясувалось, що наша українська культура тисячами ниток пов’язана із всесвітньо-мандрівними сюжетами, вічними образами, типологією течій, напрямів. Як наслідок - школяр бачить свою культуру і себе в ній, в широкому аспектрі розвитку людства.

Взявши за ціль викладання зарубіжної літератури розвиток духовних цінностей особистості засобами інноваційних методик, вважаю, що ця проблема є актуальною на сучасному етапі в період особистісно-орієнтованого навчання. В практиці роботи інноваційну педагогічну діяльність пов’язую з відмовою від штампів та стереотипів.

На мій погляд, інноваційні методики створюють прекрасні умови для реалізації духовного потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати самостійну творчу діяльність, отже, дають змогу повніше використовувати потенціал особистості.

У моєму розумінні урок - це відзеркалення власної майстерності як вчителя - словесника, в якому мої вихованці мають побачити всі грані художнього твору. Заучування, поверхові бесіди, які не спонукають душу учня стрепенутися, замислитися, співпереживати з літературним персонажем, пізнати не лише героя твору, а й себе в найрізноманітніших життєвих ситуаціях, не

можуть принести задоволення ні мені, педагогу, ні учням. Якщо учневі цікаво працювати, він може самовдосконалюватись, сомоутвердитись в очах своїх однокласників.

Почала вести спостереження, дослідження, щоб знайти оптимальні схеми організації навчальної діяльності на уроках літератури. Як аксіому приймаю твердження, що кожна дитина талановита, і діти потребують лише педогогічної підтримки з боку вчителя.

В кінці навчального року в кожному класі даю дітям список рекомендованої літератури на літо, а у вересні проводжу анкету, щоб з’ясувати, які твори діти прочитали, що їх найбільше схвилювало, яку книгу вони хотіли б перечитати ще раз. Виховуючи читацькі інтереси учнів, на уроці-захисті улюблених творів пропоную дітям серію завдань:

• Як би ви вчинили на місці героя?
• Який епізод твору змусив вас хвилюватись при читанні?
• Складіть відеофільм до уривку. Опишіть свої враження.
• Що розповів би нам герой, якби жив сьогодні?

® Чи може поразка бути шляхом до перемоги?

• Придумайте інший кінець твору.
• Напишіть міні-твір «Спасибі тобі, казко, за...».

Використання в процесі співпраці з учнями інтерактивних форм викладання (розповідь від імені героя; інтерв’ю з місця події; журналістське розслідування; рольова гра; гронування і т.д.) розвивають учня, його здатність мислити, аналізувати, виробляти

власні естетичні судження, розв’язувати пізнавальні і життєві проблеми, адаптуватися до мінливих умов сучасної дійсності.

Ставлячи проблемні завдання, створюючи дискусійні ситуації, домагаюся, щоб учні самостійно шукали відповіді на питання. Для цього будую модель навчання як творчого духовного пошуку, від уявлення і порушення проблеми до висування гіпотез, їхньої перевірки. А будую цю модель за допомогою проблемно - ситуативних моментів.

Наприклад, вивчаючи у 6 класі казку Антуана де Сент- Екзюпері «Маленький принц», обираю з учнями групову форму роботи. Кожна з 3 груп виокремлює проблему, яку повинна вирішити, проходячи ряд етапів:

1. порушення проблеми;
2. висування припущень, гіпотез;
3. перевірка гіпотез;
4. шляхи розв’язання проблеми.

Одна з груп обирає проблему взаємовідносин дорослих і

дітей.

На першому етапі учні виокремлюють проблему, відповідаючи на питання вчителя: «Чому Маленький принц вважав дорослих «дивними людьми»? (Тому що не розумів їх).

2 етап: висування припущень, гіпотез.

• Чому ж герой не розумів дорослих? (Тому, що в дітей і дорослих різне світосприйняття, різні цінності, дорослі не мають часу вислухати дітей).

• Як пов’язані ці два поняття? (Діти колись стануть дорослими, а кожен дорослий був дитиною).

Готуючись до наступного уроку, діти визнають тріумфи дитинства, юності, зрілого віку Сент-Екзюпері за висловом Леона Верта- близького друга письменника: «Життя Сент-Екзюпері - ціла серія тріумфів». Ця форма роботи виховує уважного, вдумливого читача, є засобом встановлення творчої особистості, допомагає виробляти власні погляди і судження.

Розповідаючи біографію письменника, даю оцінку його діяльності з історичної точки зору. Учні зізнаються про позитивну і негативну роля у суспільстві. Це дасть можливість в майбутній суспіліній діяльності прогнозувати власну громадянську позицію. Життєву позицію учнів формують такі види роботи як:

• Індивідуальне завдання для творчої групи: скласти твір- есе «Якою я уявляю планету Маленького принца?»;
• Створення схеми подорожі героя Всесвітом;
• Дискусійний кліп «Чи погоджуєтесь ви з оцінкою жителів Землі змією, яка говорить: « 3 людьми теж одиноко?»;
• Завдання прослідкувати за певними розділами твору, як змінюється ставлення героїв один до одного і т.д.

Узагальнюючі уроки, характеристику літературних героїв проводжу у формі рольової гри «Інтерв’ю», «Прес-конференція», «Новини», «Що? Де? Коли?».

Вивчаючи в 7 класі тему «Мистецтво бути людиною», пропоную дітям скласти схему «Ти - юрба», «Ти - частинка

Всесвіту», «Моральні цінності людини», дати коментар «Буття складне і суперечливе». Далі діти пишуть твір - роздум до людей на одну із тем: «Хто має право називатися Людиною?», «Чи можна в численному натовпі залишатися індивідуальністю?», «Чим вам особисто імпонує життєва позиція Кіплінга?» і т.д. Такі види робіт орієнтують дітей на творчу діяльність, духовний розвиток, допомагають дитині зрозуміти її призначення на землі, знайти себе в житті, не розгубити своїх моральних цінностей.

3. етап : перевірка гіпотези. Бесіда з класом:

1. Діти, чи у вашому житті трапляються непорозуміння з дорослими? ( Так).
2. Чи згідні ви зі словами письменника, який пише: «Я родом із мого дитинства?»
3. Чим цікава ця країна для дорослих?

4. етап : шляхи розв язання проблеми.

Представники кожної з трьох творчих гру пропонують свій вихід із назрілої проблеми:

1. поважати один одного;
2. вміти вислухати і вчасно прийти на допомогу;
3. бути завжди відповідальним, гуманним;
4. зробити крок назустріч дорослим і т.д.

Як доповнення до висвітлення даних проблем, діти готують малюнки «На шляху до 7 планети», складають синкан про героїв казки, захищають проекти «Маленький принц у III тисячолітті», «Мої зустрічі на астероїдах», пишуть поради батькам «Яку істину повинні зрозуміти батьки, щоб знайти порузуміння з дітьми».

Л. Виготський стверджував, що поштовхом для здобуття знань є творчість. Незалежно, який з методів навчання панує на уроці: еврестичної бесіди, творчого читання, дослідницький, репродуктивний - час для творчого завдання знаходжу завжди.

При вивченні теорії літератури практикую таку перевірку засвоєння матеріалу, яку розповідь своєму братику чи сестричці, дідусю чи бабусі, що таке прислів’я, притча, казка, легенда, епітет, метафора. Діти за допомогою простих слів дають пояснення важких термінів:

• Очки у тебе, Дмитрику, волошкові, рученята - тендітні, волоссячко - соняшникове. Запам’ятай: слова, що характеризують твої ручки, очки, волосся, і є епітетами.

(Подолюк Богдана)

Зрозуміти жанрові особливості твору допомагає складання учнями власної казки, легенди, міфу, байки.

Вивчаючи роман Д. Дефо «Життя і незвичайні та дивовижні пригоди Робінзона Крузо», практикую прийом аналізу тексту,

підказаний поемою Т, Шевченка «Сон» - «Я ластівка... лечу і бачу».

Учні під час уявної подорожі розповідають, що вони бачать, розвивають мовлення, дають оцінку подіям, фактам, героям. Дуже люблять діти складати твори-есе від імені рослин, тварин, предметів твору.

• Я - Біблія, Свята книга християн. Я стала для Робінзона Крузо на безлюдному острові «ліками для душі». Я підтримувала його в час розпачу, давала мудрі поради, допомагала йому вижити, врятувала від відчаю. Завдяки мені острів Розлуки перетворився на острів Надії.

(Ващук Марина)

• Я - острів, безлюдний, одинокий. Я пишаюся, що на мені Робінзон створив свій маленький цивілізований світ. Я із задоволенням спостерігав, як він, щоб залишитись людиною, пройшов всі стадії розвитку людського суспільства: мисливство, скотарство, землеробство.

(Панасюк Анастасія)

Ознайомивши учнів з японською літературою, пропоную їм передати свої почуття, бачення світу у хоку. Насолоджуюсь, коли в душі дитини пробуджується поезія, бо це перші кроки до мистецтва, до прекрасного.

• На гілку берези Сіла птаха спочити.

Краса.

(Аврамук Юрій)

• Вітер, річка,

Запалена свічка.

Що приснилось тобі?

                                                                                           (Панасюк Богдана)

• Цитую Гайне,

Шукаю істину.

Мабуть, не знайду.

(Подолюк Богдана)

• Дощик - крап-крап.

Змиває бруд навколо.

Хіба це не диво?

(Подолюк Богдана) Використовуючи досвід талановитих педагогів, власні здобутки, організовую дослідницьку роботу учнів, прагну зробити навчання цікавим для дітей, залучати їх до творчої пізнавальної діяльності, розвивати пізнавальні інтереси школярів. Дітям потрібна гра, потрібне щось нове, яскраве, цікаве. Елементи цікавинок на уроці викликають багаті своїми наслідками відчуття подиву, новизни, незвичайності, несподіванки. Торкаючись літератури, дитина повинна навчатись пізнавати те, що відкривається тільки їй, відчути себе єдиною і неповторною особистістю. В цьому я вбачаю особистісний смисл вивчення літератури. Тому свою діяльність на уроці я спрямовую на індивідуальний підхід до кожного учня, щоб він мав змогу реалізувати себе.

У кожному класі знайдеться кілька художньо обдарованих дітей, які можуть виконувати складні самостійні завдання. їх ерудованість, обізнаність зі світом літератури використовую постійно. Вони готують виступи про письменників, виставки книг, складають календар-хронологічну таблицю, схему, опрний конспект, тести, літературні вікторини, диктанти, різноманітні кросворди, сканворди, ребуси, головоломки і т.д. Ці матеріали я використовую при опитуванні на уроках під час вивчення теми, при повторенні, при складанні порівняльних таблиць, при вивченні інши тем, під час контрольної роботи, в позакласній діяльності. Такі уроки літератури сприяють формуванню в особистості духовно-цінних орієнтацій, культурно-пізнавальних інтересів, естетичного смаку.

Роботу зі здібними та обдарованими учнями практикую під час проведення уроків «Стежинами життя письменника». Це огляд біографічної та теоретико-критичної літератури. Випереджуючі завдання виконують ті учні, що поглиблено вивчають певну тему. Допомагаю їм у цьому я та інші учні класу, які знають щось цікаве з даної проблеми. Дуже цікаві уроки-спогади, які вимагають великої самопідготовки учнів, клопіткої і напруженої праці. На них повторюється матеріал, який вивчався в попередніх класах, виступають із доповідями-проектами учні, які є консультантами з даної теми (зазделегіть учні розділяються на групи, кожна з яких обирає собі творчість того чи іншого письменника для поглибленого дослідження). Такі уроки проводжу в кінці вивчення окремого розділу. При цьому я дбаю, насамперед, про те, щоб

кожен художній твір, над яким працюємо, примушував замислитисю над вічними питаннями людського буття: «Хто я?», «Чи так я живу?», «Чи правильно я думаю?», «Який я?» і т.д.

Виявлення моральних проблем, які встають перед героями творів, - обов’язковий етап кожного уроку літератури. Виконання цього завдання змушує дітей задуматись над моральними проблемами, поставленими автором в зв’язку з іншим літературним характером, зобов’яже ретельно вчитуватись в текст, осмислювати функціональне значення портрета, опис вчинків і переживань, мову героя, художню деталь у творі. Цей вид домашнього завдання вдало вписується в систему уроків за повістю В. Короленка «Діти підземелля».

Уже на першому уроці - презентації творчості письменника і його твору, ставляю запитання:

• Ми часто чуємо і вживаємо слова «мораль», «духовність». А як ви розумієте зміст цих слів?
• Що таке добро і зло, правда і брехня, щирість і лицемірство? Як поводити себе, щоб не допустити вчинків, яких потім будемо соромитися, як уникнути глибоких подряпин на людських душах - ось моральні проблеми, які встають при вивченні повісті Короленка.

Аналізуючи тему «Два світи, два дитинства в повісті», бачимо, що автор постійно ставить перед своїми героями проблему вибору: як повестися в тому чи іншому випадку. Відповіді герої шукають самостійно. За допомогою складання вдома малюнкового плану учні виясняють, що заставляє Васю замислитись над своїми

вчинками, коли він познайомився з дітьми підземелля. На підмогу тут приходить сценарій основних епізодів твору, де обумовлений час, пейзаж, звуковий фон, інтер’єр, описи одягу, характеру героїв.

Таке домашнє завдання націлює дітей на необхідність відбирати матеріал, співставляти, робити висновки, підтверджуючи їх власними творчими доробками.

На наступному уроці «Взаємини дітей і дорослих» шляхом дискусії на зразок телепередачі «Я так думаю» в центрі уваги дітей будуть питання:

• Валек і Маруся - жебраки. Чи можна сину судді дружити з ними?
• Чи правильно вчинив Вася з подарунком мами?
• Як би ти поступив на місці хлопчика?
• Який насправді батько Васі? Чи такий твій тато?
• Яку роль зіграв у житті дітей пан Тибурцій Драб?

Для наступного уроку учні повинні скласти порівняльну таблицю Соні і Марусі, Васі і Валека, знайти дітей у творі та намалювати їхні портрети в кольоровій гамі.

Узагальнюючий урок-підготовку до твору «Що дала Васі дружба з дітьми підземелля» проводжу у формі «Інтерв’ю з читачем». Обговорюємо такі питання:

• Чи справжні друзі повинні бути безкорисливими?
• Що знайшов Вася у підземеллі?
• Як це допомогло йому в житті?
• Чи є в тебе друг, якому ти можеш довіритись?

В ході дискусії діти приходять до висновку, що хай які там будуть економічні труднощі, вихід із них неминучий, бо пов’язаний із боротьбою людини за виживання. І як добре, коли поруч з тобою надійні безкорисливі друзі, що зможуть тобі порадити, підтримати в трудну хвилину, не дадуть впасти у відчай.

Отже, перелічені інноваційні форми роботи допомагають перетворенню середовища учня на таке, що орієнтує дітей на творчу діяльність, його здатність мислити, аналізувати, готують до розв’язання пізнавальних і життєвих проблем, дають змогу адаптуватися до мінливих умов сучасності.

Подорож у світ самопізнання завжди допомагає людині усвідомити власні недоліки, які вона досі помічала тільки в інших: егоїзм, грубість, легковажність, жорстокість, лицемірство - все те, що раніше здавалось дріб’язковим і майже непомітним, адже більшість людей має такі самі вади. Проте кожному з нас треба прагнути стати кращим, добрішим, бо від цього залежить, чи буде світ, у якому ми живемо, більш гуманним і надійним. Завжди нам у цьому допоможуть твори У. Шекспіра, Г. Байрона, О. Бальзака, О. Пушкіна, Л. Толстого, П. Шіллера та інших письменників.