Працюючи над проблемою «Активізація розумової діяльності учнів на уроках зарубіжної літератури», переконалась, що підвищення ефективності навчального процесу, досягнення високого інтелектуального розвитку учнів можна домогтись, використовуючи, насамперед, технології інтерактивного навчання, як основу діалогічної взаємодії на уроках зарубіжної літератури. Урок таким чином перетворюється із традиційного у нетрадиційний.
Інтерактивна діяльність учнів грунтується на діалогічному спілкуванні, яке сприяє взаєморузумінню,-взаємодії. Учні перебувають у режимі бесіди, діалогу з художнім текстом, уявлюваним автором, літературним героєм, критиком. Тема уроку, готовність учнів до інтерактивної праці визначають вибір тієї чи іншої інтерактивної технології. Застосування таких технологій висуває певні вимоги до структури уроку, яка, як правило, складається з п’яти елементів:
1. Мотивація навчальної діяльності.
2. Представлення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.
3. Надання необхідної інформації.
4. Інтерактивні вправи - основна частина уроку.
5. Узагальнення та систематизація знань, оцінювання результатів уроку.
Своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням усвідомити, яке завдання стоїть перед ними, є мотивація навчальної діяльності. Вона чітко пов’язана з темою уроку, психологічно готує
учнів до сприйняття матеріалу, є «містком» для представлення теми. На цьому етапі використовую такі нескладні інтерактивні технології, як: «інтерв’ю», хроноскоп», «прес-каледойскоп», «мозковий штурм», «бліц-опитування» тощо. Так, вивчаючи роман В.Скотта «Айвенго» у 7класі, пропоную учням «взяти інтерв’ю» у автора, героїв твору. Виконуючи таке завдання, вони проводять взаємоперевірку знання біографії письменника, тексту твору, вчаться аналізувати, проникати в смислову структуру твору.
Ефективним навчальним прийомом є літературні диктанти. Вони дають змогу швидко і різнобічно перевірити знання учнів з теми, що вивчається.
Часто практикую цитатні, логічні, асоціативні, хронологічні, лінійні, історичні, географічні літературні диктанти, макродиктанти. Так, під час вивчення у. 5класі казки Г.К.
Андерсена «Снігова королева», проводжу ілюстративний диктант, завдання якого ускладнюю і урізноманітнюю залежно від вікових особливостей дітей, мети та завдань уроку. Наприклад: до поданих ілюстрацій дібрати цитати з тексту; записати назви творів, за якими створені ілюстрації; розташувати ілюстрації у хронологічному порядку написання творів тощо.
Цікавою формою роботи, яка дозволяє регулярно спілкуватися з поезією, є так звана поетична п’ятихвилинка, коли окремі учні отримують випереджуюче завдання і підібрати поетичні рядки, співзучні з темою наступного уроку.
Важливий етап інтерактивного уроку - представлення теми і формулювання очікуваних навчальних результатів. Науковці
учнів до сприйняття матеріалу, є «містком» для представлення теми. На цьому етапі використовую такі нескладні інтерактивні технології, як: «інтерв’ю», хроноскоп», «прес-каледойскоп», «мозковий штурм», «бліц-опитування» тощо. Так, вивчаючи роман В.Скотта «Айвенго» у 7класі, пропоную учням «взяти інтерв’ю» у автора, героїв твору. Виконуючи таке завдання, вони проводять взаємоперевірку знання біографії письменника, тексту твору, вчаться аналізувати, проникати в смислову структуру твору.
Ефективним навчальним прийомом є літературні диктанти. Вони дають змогу швидко і різнобічно перевірити знання учнів з теми, що вивчається.
Часто практикую цитатні, логічні, асоціативні, хронологічні, лінійні, історичні, географічні літературні диктанти, макродиктанти. Так, під час вивчення у 5класі казки Г.К.
Андерсена «Снігова королева», проводжу ілюстративний диктант, завдання якого ускладнюю і урізноманітнюю залежно від вікових особливостей дітей, мети та завдань уроку. Наприклад: до поданих ілюстрацій дібрати цитати з тексту; записати назви творів, за якими створені ілюстрації; розташувати ілюстрації у хронологічному порядку написання творів тощо.
Цікавою формою роботи, яка дозволяє регулярно спілкуватися з поезією, є так звана поетична п’ятихвилинка, коли окремі учні отримують випереджуюче завдання і підібрати поетичні рядки, співзучні з темою наступного уроку.
Важливий етап інтерактивного уроку - представлення теми і формулювання очікуваних навчальних результатів. Науковці
стверджують, що правильно сформульовані очікувані результати від вивчення теми - 90% успіху уроку. Учні повинні знати і розуміти, для чого вони прийшли на урок, до чого їм треба прагнути, як будуть оцінюватись їхні навчальні досягнення. Тому на початку уроку оголошую тему і пропоную поміркувати, чого чекають учні від уроку, чому він їх має навчити. В кінці уроку обов’язково співставляю очікувані результати учнів з тими, які запланувала.
На уроках, що мають на меті дослідити ту чи іншу проблему, доцільним вважаю використання нестандартних форм ведення уроку, створення проблемних ситуацій. Завдання в педагогічному керуванні самостійною діяльності учнів у навчальному процесі вбачаю у знаходженні таких шляхів, які б стимулювали їх до самостійного розв’язання навчальних проблем, збуджували пошукову і дослідницьку діяльність.
Нетрадиційні уроки на основі діалогічної взаємодії будую разом з учнями, домагаюсь, щоб вони принесли їм радість нових відкриттів, розширювали діапазон мислення і пізнання, як найповніше розкривали красу художнього слова.
У формі заочної мандрівки шляхами письменника проводжу уроки по вивченню життєвого та творчого шляху М.В. Гоголя. Учні-екскурсоводи по черзі розповідають про письменника, користуючись картою, туристам (учням класу): «Навчання в Полтаві», «Миргород», «Кибинці», «В Петербурзі». Учні-туристи задають екскурсоводам запитання. Відповідаючи на них, створюється жива діалогічна взаємодія учня з учнем.
Узагальнюючий урок по вивченню теми «Людина в надзвичайних життєвих ситуаціях» проходив у формі «Квіти улюбленому письменнику». На ньому учні говорили, дискутували, робили висновки і певні роздуми на тему «ТІТо означає бути людиною?». Найбільшу прихильність і визнання отримали Джек Лондон, далі - Джеймс Олдрідж і Даніель Дефо. Цікаво, що свої розповіді діти підтверджували цитатами з творів, даними з власного життєвого досвіду, історичними довідками, енциклопедичним матеріалом.
Як бачимо, сама діалогічна взаємодія як основа інтерактивних технологій визначає співробітництво вчителя і учня, в якому виявляється самостійність, добровільність висловлювання кожним власної точки зору.